Гвоздика - багаторічна трав'яниста декоративно-квітуча рослина сімейства Гвоздикові.
«Dianthus» з грецької мови в перекладі означає «квітка богів» («Di» - Зевс і «anthos» - квітка, "квітка Зевса»).
Багаторічна гвоздика як декоративна рослина відома в культурі із древніх часів.
Її дикі предки з немахровими квітками росли по берегах Середземного моря.
Уперше гвоздика була описана давньогрецьким натуралістом і філософом Теофрастом в III столітті до н.е. за назвою «диосантос»
Перші ж селекційні роботи із цією культурою почалися у Франції в XII-XIII століттях Наприкінці XIX в. у США і Європі були отримані широко розповсюджені й нині сорти й садові форми гвоздики - Гренадин, Віденська, Шабо, сорту групи Цим і інші.
Їхні кущі досягають висоти 1 -1,5 м, а махрові, всілякі фарбування квітки - діаметра 12 см.
Квітки мають слабкий приємний аромат.