Клематис (лат. Clematis)

ПРО РОСЛИНУ
Цей чудовий представник сімейства лютикових налічує понад 230 різновидів, які виростають на всіх континентах, за винятком Антарктиди, звичайно.

Найбільша кількість клематисів в Євразії – близько 200 видів, Австралія і Нова Зеландія налічують близько 30 видів, Африка – 25, Північна Америка – 40, а Південна – 20.

У перекладі з давньогрецької «клематис» означає «гілка винограду». Це слово здавна широко застосовувалося для багатьох витких рослин. Якщо заглибитися в історію, можна нарахувати більше 200 назв рослини.


Клематис представляє собою в'юнкий чагарник, який може досягати у висоту 4 метрів. Головна перевага рослини – пишні, яскраві, густі і довгоживучі квіти, що мають найрізноманітніше забарвлення.

Для вирощування використовують найчастіше рослини з червоними, білими, блакитними та фіолетовими квітами. Розмір однієї квітки може бути від 8 до 15 см. Листя – просте, яйцеподібне.

ПОСАДКА
Клематиси садять як навесні, так і восени (до жовтня).

Саджанці із закритою кореневою системою можна "оселити" у саду і влітку. А ось саджанці з відкритою кореневою системою — виключно у квітні — на початку травня, коли бруньки ще не встигли набрякнути.

При цьому незалежно від часу посадки рослину потрібно обов'язково притіняти, поки вона не приживеться.
Пересадка клематиса на нове місце ускладнюється тим, що у рослини досить потужна коренева система, до того ж, і виткі пагони доводиться обрізати.

Пересадку краще за все проводити навесні (наприкінці квітня — на початку травня) або наприкінці літа. Якщо весна приходити не поспішає, а ґрунт не прогрівається до травня, то "переселення" слід відкласти до серпня.
ПОЛИВ
Клематиси люблять рясний полив (не рідше 1 разу на тиждень, а у спеку — 2-3 разів)




ДОГЛЯД

Клематиси полюбляють світло, добре зростають на захищеному від вітру місці і не переносять важких ґрунтів з високим рівнем кислотності.

Крім того, рослині необхідний гарний дренаж, інакше може загнити коріння.


Основний догляд за клематисами зводиться до регулярного (не рідше 1 разу на тиждень, а у спеку — 2-3 разів) і досить рясного поливу, розпушування ґрунту, видалення бур'янів і підкормок органічними добривами 1-2 рази на місяць (починаючи з другого року).


Щоб зберегти вологу у ґрунті і стримати зростання бур'янів, клематиси рекомендується мульчувати перегноєм або мохом.

Під час тривалих дощів нижні частини ліан потрібно припудрювати деревною золою. Це запобігає відмиранню пагонів.


Біля основи рослини рекомендується посадити календулу. Ці жовтогарячі квіточки захистять клематиси від нематод.


Дорослі рослини самі вилазять на паркан, альтанку, перголу, стіни будівель. А для молодих екземплярів потрібно спорудити опору. А ще клематиси потребують правильної обрізки.